mp3 || Фотогалерея || Відео || Преса про Андрія || Приколи || Партійний форум || Тримай зв'язок

Андрій Миколайчук не потребує особливих репрезентацій. У нас у всіх/ на очах відбувався стрімкий злет його таланту. Він, колишній викладач музики в дитячому садку, став зіркою першої величини на українській естраді, завороживши жюрі фестивалю «Червона Рута-89» та мільйони телеглядачів своїм яскравим іміджем. Після нього прийшла ціла плеяда молодих музикантів, що в свою чергу захопили верхні щабелі хіт-парадів, та Андрій, що зараз навчається в Дрогобицькому педінституті, як на наш погляд, лише тимчасово поступився своїми позиціями.

Лисий, босий, з щирою посмішкою і в галіфе — саме таким запам'ятався нам з екранів телевізорів од;:н із сучасних популярних співаків України Андрія Миколайчук, Нещодавно він побував у нас в райцентрі з чудовим концертом, разом з ним виступала цікава група Дівчат «Жарт». Зал будинку культури Веселоподільського цукрозаводу був переповнений, що красномовно свідчило про популярність цього цікавого і неординарного співака. Мабуть, варте сказати, що серед його прихильників — люди різного віку. І це відрадно. Кожен виступ зал сприймав палко. Після концерту з Андрієм Мнколайчуком відбулася невелика розмова.

Якщо ви десь побачите голі ноги, за будь-якої погоди й пори року взуті у літні сандалі, чи зовсім без них, на обличчя можете не дивитися — то Андрій МИКОЛАЙЧУК. Він же — "підпільник Кіндрат", він же "агент Кольцов", він же "комбриг Котовський". Також "лисий і босий". А ще — "невтоплений", хоч і мав чимало нагод для виконання своєї обіцянки: полюбляє покупатися вранці у річці. Нещодавно знову обіцяв: "Піду, втоплюся". Два дні поспіль, у Палаці культури "Жовтневий". Тоді з ним і відбулась серйозна розмова:

У серпні в Запоріжжі відбувся Другий Всеукраїнський фестиваль «Червона Рута». Серед його учасників та почесних гостей була і «зірка» українського року Андрій Миколайчук. Про надзвичайну людину, таланту яскравого та самобутнього вже раніше розповідалося в нашій газеті. Тепер, через деякий час, ми знову повертаємось до нього. Курсант четвертого курсу факультету журналістики ЛВВПІ старший сержант Ігор Кроль продовжує свою розповідь про зустрічі зі співаком.

УЯВЛЯЄТЕ його учителем! Я теж не уявляла. І тому із скепсисом сприйняла його, цього характерного співака власних пісень, що ні з чим не можна сплутати, у колі педагогів, які протягом другого Всесвітнього Собору Української Духовної республіки дискутували щодо того, якою має бути національна школа, як прищепити молодим українцям українське. На одному з таких зібрань устав Андрій Миколайчук і на повному серйозі почав викладати свої педагогічні уявлення, д.литися досвідом. Це було відкриттям. Хотілося збагнути, як «лисий і босий підпільник-Кіндрат, невтоплений наркоман» поєднує все це з педагогікою. — Я націоналіст,— заявив він тоді на зібранні.— І ви це знаєте. Непочатий край роботи у педагогіці, але зводити її тільки до національного відродження я не хотів би. Склалося нині так, що вважається все національне хорошим, а решта — не вартим уваги. Адже треба, передусім, розв'язувати суто педагогічні проблеми. Ця серйозність постановки проблеми,— а потім я ще й з'ясувала, що Андрій член творчої Спілки вчителів,— і його націоналізм змусили подивитися на особистість Миколайчука дещо по-іншому. Хоча Кіндрат то є Кіндрат...

ДО ПЕРШОГО республіканського фестивалю сучасної української пісні «Червона рута», який відбувся минулого року, цього молодого виконавця знали лише знайомі, товариші. І от заключний концерт фестивалю. Ведуча представляє: «Андрій Миколайчук — приз симпатій глядачів!». Усі палко і захоплено вітають Андрія. Він причарував своєю простотою поведінки, вмінням триматися на сцені, гумором. І, звичайно ж, своїми піснями. Андрій став лауреатом фестивалю 1 улюбленцем публіки. З'явилися шанувальники. Його знають не лише в нашій республіці. А пісня «Підпільник Кіндрат» стала справжнім шлягером. Одні шанувальники називають його «маестро з Умані», а інші – просто “Підпільник Кіндрат”

Якби ще два-три місяці тому автору цих рядків сказали, що тут, на Черкащині, живуть поп-зірки, яки к залюбки слухатимуть не тільки на Україні, а й в Канаді чи Австралії, слово честі, не повірив би. Вже надто часто звучать останнім часом слова провінційність, хуторянство, міграція талантів. І от зовсім недавно сталась подія, яка змусила подивитись на цю проблему зовсім з іншого боку. Мова піде про тріумфальну появу на небосхилі поп-музики яскравої зірки уманчанина Андрія Миколайчука. Але почнемо з самого початку. Бо ж не так часто, а точніше, винятково нечасто трапляється таке.

Ще донедавна дг.я загалу шанувальників сучасної естрадної пісні і поп-музики ім’я Андрія Миколайчуна нічого не говорило. Про його здібності знали хіба що рідні, друзі та, мабуть, дітлахи дитячого садка Умані (Черкаська область), де Андрій працює музичним вихователем. Та ось на фестивалі «Червона рута» він відразу став чи не найпопулярнішою людиною у Чернівцях. Його пісні «Підпільник Кіндрат», «Піду утоплюся», «Наркомани» (музика і слова власні) з неймовірною швидкістю розтиражувалися на магнітних касетах.

Я не преувеличиваю — вся прошедшая неделя прошла в Черновцах под знаком I республиканского фестиваля украинской современной песни и популярной музыки. Город, что называется, жил фестивалем. Куда бы ни пошел в эти дни, с кем бы ни говорил — везде главной темой был фестиваль. Что там говорить, в разряд остродефицитных товаров попали на минувшей неделе майки с фестивальной символикой и билеты на концерты. В обмен на них люди были готовы даже мыло и стиральный порошок отдать. Словом, «Червона рута» по-доброму всколыхнула город, привнесла в его будничную сложную жизнь атмосферу радушия и праздничности.

Фестиваль «Червона рута» відкрив чимало нових імен у сучасній українській естраді. Чи не найяскравіше спалахнула зірка Андрія Миколайчука з Умані, який став володарем другої премії в жанрі поп-музики (перша не присуджувалась) та призу глядацьких симпатій. Його пісні «Піду втоплюся», «Наркомани», «Підпільник Кіндрат» стали справжніми знахідками фестивалю. Наш кореспондент зустрівся з Андрієм одразу ж після його виступу на концерті лауреатів «Червоної рути» в Києві.

Усі права захищені © 2005, Андрій Миколайчук Розробка IT RIA